Василь Сичевський. Пам’яті Івана Миколайчука

* * *
Пам’яті Івана Миколайчука

Помирає Іван…
Не ту легінь мав долю.
А яку особистість
Замісили, пан-біг!
Він би гори звернув,
Коби мав свою волю,
Коби міг все віддати,
Що у серці беріг.

Од карпатських кичер,
З верховинських туманів
Тіні предків забутих
В наші душі привів.
Облетів “Білий птах…”
Всі заморські екрани,
Всі Нью-Йорки й Парижі,
Увесь світ полонив. Continue reading

Пам’ятники та пам’ятні знаки Іванові Миколайчуку

Зважаючи на отриманий запит від читачів нашого сайту та з нагоди ювілейного Миколайчуківського року представляємо добірку основних пам’ятних знаків Іванові Миколайчуку, серед яких, на жаль, є вже і такі, котрі лишилися тільки в історії.

Меморіальні дошки

Меморіальна дошка Миколайчукові на його будинку у Києві, яка простояла там 29 років і була вкрадена у квітні 2018 р. Джерело фото: wikimapia

1.Меморіальна дошка у Києві на будинку за адресою Івана Миколайчука, 5, у якому  Миколайчук жив у 1971-1987 рр. Автор – Анатолій Фуженко. Дошку встановлено у 1989 р. Вона являла собою бронзовий моноліт із портретом  Миколайчука на тлі, стилізованому у формі цимбал.

Марія Миколайчук покладає квіти до нової дошки, присвяченої її покійному чоловіку. 12 жовтня 2018 р. Джерело: wikimapia

У квітні 2018 р. дошку було викрадено з фасаду, та, незважаючи на вимоги громадськості та створену петицію, дошку у первісному вигляді  так і не поновили. Зусиллями громадськості було створено нову – гранітну – дошку, яка містить зображення Миколайчука з того ж фото, яке було використано у творі Фуженка. Відновлену дошку встановлено 12 жовтня 2018 р.

Саме так зараз виглядає “головна” столична дошка у пам’ять про Миколайчука, хоча у київському держдепартаменті культури і повідомляли  раніше, що “її зовнішній вигляд не зміниться.”

Continue reading

15 червня – наш “Іванів день” :)

Вітаємо вас, шановне українство і всі, хто цінує Івана, з його 79-річчям!

Дякуємо за добірку Сергієві Тримбачу!

На зйомках [“Вавилону ХХ”]


Continue reading

У Чернівцях з’явився мурал із зображенням Івана Миколайчука у ролі Флоріана

“Видатні особистості із нами” – саме таку назву має проект Чернівецької міської ради, частина якого сьогодні стала реальністю. Перший мурал, присвячений Івану Миколайчуку, відкрили біля однойменного кінотеатру на вул. Головній. Над ним працювали художники Kailas-V, Роман Партола, Андрій Пальваль.  На будинку намалювали великий монументальний портрет Івана Миколайчука в ролі сільського філософа Фабіана з фільму “Вавілон-ХХ”. Його створювали одні з найкращих майстрів України, запевняють організатори проєкту. “За 5 днів портрет був готовий, художники працювали до півночі”, – сказала під час відкриття муралу начальниця управління культури Чернівецької міської ради Юлія Сафтенко. Вартість муралу склала 130 тисяч гривень. В рамках реалізації  мистецького проекту «Видатні особистості із нами» планується виготовлення муралів, присвячених  Володимиру Івасюку, Ользі Кобилянській, Йосифу Шмідту, Сіді Таль та іншим відомим творчим особистостям на фасадах чернівецьких будинків.”

Джерело: Видатного актора і режисера Івана Миколайчука увічнили в муралі

Святкуємо день народження Івана

Іван Миколайчук з племінницею Олесею
Джерело

 

Як на Буковині відзначать 78 річницю Івана Миколайчука

Фестиваль “На гостини до Івана”: на Буковину приїдуть Марія Миколайчук та режисер Олесь Янчук

 

“Мав гарне почуття гумору”: у Чернівцях вшанували пам’ять кіномитця Івана Миколайчука

Сьогодні відомому актору мало би виповнитися 77 років. З цієї нагоди вранці відбулося урочисте покладання квітів біля меморіальної дошки Івана Миколайчука.

На вшанування пам’яті українського актора зібралося три десятка людей: його родичі, поціновувачі творчості, актори, які грали з ним, та кінорежисери.
Присутні згадували про творчість актора та про його особливий характер.

Оператор Віталій Зимовець, який знімав фільм “Пропала грамота”, “Марина” розповів свої спогади про Івана Миколайчука.
Continue reading

Ганна Путова. Вулиця Жилянська

                     Іванові Миколайчуку

Нема твого дому, Іване…
Лишилась лиш пам’ять сама.
І та – мерехтлива та тьмяна,
Промовисто глухоніма.

І дошку давно вже прибили
На новій, далекій стіні –
На тій, що тебе прихистила
В останні, безрадісні дні.

А тут же було тобі мило,
Тут друзі були – до душі.
Тут в серце тобі пахкотіли
Маріччині рясні борщі.

Continue reading

Ада Роговцева. Іван Вмирає… Що ж-бо нам робити…

Іван вмирає. Що ж бо нам робити?
„Похукайте на серце, розпаліть
В мені життя, а смерть забороніте”, —
Так він сказав би, але він мовчить. 

І вже його свідомість не кориться
Буття законам — він зійшов з межі.
Та як на тебе мертвого дивиться,
Поки живий — порадь, допоможи.

Шевченків син Іван! Хай стане диво, —
Проскачеш на гарячому коні,
З коня всміхнешся зверхньо, незлостиво
Усім-усім на світі… і мені.

Іще живий, говоримо востаннє…
Ти — незбагненний, ти — такий простий,
Лиши нам головне своє зізнання:
Де сили брав самотньо хрест нести?

Тепер доніс. Складаєш світлі крила
І віддаєшся в вічності глибінь…
Ми не змогли. Чужі. То й не зуміли
Тебе добром утримати в тобі.

І цілу ніч періщить дощ,
Сумний та сірий. Небо плаче.
Проскоч, Іване, смерть, проскоч!
Устань, миленький! Встань, козаче…

Ліна Костенко. Незнятий кадр незіграної ролі

                     Іванові Миколайчуку

Його обличчя знали вже мільйони.
Екран приносить славу світову.
Чекали зйомки, зали, павільйони, –
чекало все!
Іван косив траву.

О, як натхненно вміє він неграти!
Як мимоволі творить він красу!
Бур‘ян глушив жоржини біля хати,
і в генах щось взялося за косу.

Чорніли вікна долями чужими.
Іван косив аж ген десь по корчі.
Хрести, лелеки, мальви і жоржини
були його єдині глядачі.

І не було на вербах телефону.
Русалки виглядали із річок.
Щоденні старти кіномарафону
несли на грудях фініші стрічок.

Десь блискавки – як бліци репортера,
Проекція на хмару грозову.
На плечі стрибне слава, як пантера, –
він не помітив, бо косив траву.

Іваночку! Чекає кіноплівка.
Лишай косу в сусіда на тину.
Іди у кадр, екран – твоя домівка,
два виміри, і третій – в глибину.

Тебе чекають різні дивовижі.
Кореспонденти прагнуть інтерн‘ю.
Москва. Гран-Прі. Овації в Парижі!..
Іван косив у Халеп‘ї траву.