До 75-річчя Івана Миколайчука готується уся Україна

Іван Миколайчук. Фото з архіву Марії Миколайчук. Перша публікація: Gazeta.ua

Іван Миколайчук. Фото з архіву Марії Миколайчук. Перша публікація: Gazeta.ua

До 75-річчя Івана Миколайчука готується уся Україна.

У столиці планують встановити пам’ятник Івану Миколайчуку, перейменувати одну з вулиць на його честь та провести урочистий вечір.

У Чернівцях також передбачене встановлення пам’ятника та проведення на території музею-садиби Івана Миколайчука урочистих заходів, зокрема Всеукраїнського кінофестивалю «Іванова переберія».

Також протягом червня 2016 року заплановані тематичні конференції, засідання, круглі столи та інші заходи. В Україні та за кордоном відбудуться ретроспективні покази фільмів за його участю. Буде введено в обіг ювілейну монету, поштову марку та конверт, присвячені 75-літтю від дня народження видатного українського актора.

Також заплановано реставрацію низки легендарних фільмів,пов’язаних з іменем І. Миколайчука.

Нагадаємо, 15 червня 2016 року легенді українського кінематографа Іванові Миколайчуку виповнилося б 75 років.

Його творчий доробок складає 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв та дві режисерські роботи. Миколайчука називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу і блискучим самородком. В його особі українська нація отримала героя, який пробуджував національний дух українців.

Джерело

Іван Миколайчук – Крила любові

korotjaРозповідає Валентина Ковальська – Народна артистка України

Писати про дорогих твоєму серцю людей нелегко і надто відповідально, особливо якщо знаєш когось майже як самого себе, коли вони стають тобі близькими і рідними. У тісному контакті багато дізнаєшся про людину, її характер, звички, спосіб життя. Отож моя названа рідня – Марія Миколайчук, яку досі всі ми, родичі й друзі, ласкаво називаємо Марічка. Вона, світловолоса, гордовита і красива, вірна дружина незабутнього актора Івана Миколайчука, знаного не лише в Україні, але й у всьому світі. Глибокому, бархатистому тембру голосу Марічки стиха заздрили майже всі співачки хору ім. Г. Верьовки, а ми з Ніною Матвієнко дивилися на неї з деякою побожністю.
Continue reading

8 квітня 2016 року Марії Миколайчук виповнилося 75

8 квітня 2016 року дружина Івана Миколайчука – співачка, народна артистка України Марія Євгенівна Миколайчук (у дівоцтві Карп’юк), вірна Марічка, відзначила своє 75-річчя. Вітаємо Марію Євгенівну із ювілеєм, що минув і пропонуємо увазі читача добірку матеріалів про цю подію.

1460104682_mariya-mykolaychuk

Марія Миколайчук відзначає своє 75-річчя (“Молодий Буковинець”)

Легендарна співачка Марія Миколайчук відзначає славетний ювілей (“БукІнфо”)

Книжково-ілюстративна виставка “Моїй Україні – пісні слов’їні”

Буковина вітає Народну артистку України Марію Миколайчук зі славним ювілеєм

Актори фільму “В бій ідуть лише старі” вшанували Леоніда Бикова

UA – Актори фільму «В бій ідуть лише старі» вшанували Леоніда Бикова. Вони посадили дерева поруч з пам’ятником талановитого актора й режисера, який зняв незабутню стрічку. До Києва з Узбекистану та Грузії приїхали Рустам Сагдулаєв, який зіграв Ромео та Вано Янтбелідзе, прийшли й українські актори – Олександр Немченко та Вілорій Пащенко. Нині минає тридцять сім років, як Леонід Биков загинув у автокатастрофі. Випуск ТСН.19:30 за 12 квітня 2016 року.

Джерело: ТСН

У Києві завершилася демонстрація виставки “Тіні забутих предків”

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

“Тіні забутих предків.” Виставка 23 березня – 10 квітня 2016

10 квітня 2016 р. у Мистецькому Арсеналі завершилася демонстрація масштабного проекту “Тіні забутих предків”, який його творці описали так:
“З 23 березня по 10 квітня у Мистецькому Арсеналі ви зможете стати причетними до етапного фільму українського кінематографу, яким захоплювалися режисери світового рівня: Андрій Тарковський, Мартін Скорсезе, Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Акіра Куросава та Жан-Люк Годар.
Понад 100 артефактів, 20 ексклюзивних інтерв’ю, унікальні фото- та відеоматеріали з архівів, розвінчування легенд, експозиція робіт сучасного мистецтва та зустріч з учасниками зйомок: Ларисою Кадочниковою, Мирославом Скориком та Іваном Драчем, – це тільки початок масштабного дослідження «Тіней…».
Організаторами виставки виступили арт-центр Павла Гудімова Я Галерея, FILM.UA Group, НКММК «Мистецький Арсенал»; за підтримки благодійного фонду Бориса Ложкіна. Куратори проекту: Павло Гудімов, Андрій Алферов”

Власний фоторепортаж сайту “Іван Миколайчук”

Масштабний виставковий проект “Тіні забутих предків”.

Київ. 23 березня – 10 квітня 216 р.
Львів. 27 червня – 30 липня 2016 р.
Сторінка проекту:
http://tiniproject.com.ua
Сторінка проекту на facebook:
https://www.facebook.com/tiniproject
Сайт “Іван Миколайчук”:  http://mykolajchuk.com.ua
Сnорінка сайту на facebook: https://www.facebook.com/ivanmykolajchuk

Про проект читайте також: “Тени забытых предков»: реинкарнация шедевра”

“Під цев парасовлев ходили австрийскі курви, най тепер московска ходит”

562077_1_w_570_lq

Сергій Параджанов та члени зніальної групи “Тіней забутих предків” у Верховині з місцевими жителями.

У карпатському селі Криворівня влітку 1964 року режисер Сергій Параджанов завершив зйомки фільму “Тіні забутих предків”. Більшість епізодичних ролей виконали місцеві гуцули.

У карпатському селі Криворівня влітку 1964 року режисер Сергій Параджанов завершив зйомки фільму “Тіні забутих предків”. Більшість епізодичних ролей виконали місцеві гуцули

“Цей фільм – поетична драма про велике кохання Івана й Марічки. Фільм вводить нас у світ народних переказів, звичаїв і побуту старих Карпат”, – такими титрами починається кінострічка “Тіні забутих предків”.

Історію гуцулів Івана Палійчука й Марічки Гутенюк записав Михайло Коцюбинський влітку 1910 року під час відпочинку в селі Криворівня – тепер Верховинський район Івано-Франківської області. У вересні 1964-го мали відзначати 100-річчя від дня народження письменника. На Київській кіностудії ім. Олександра Довженка вирішили до ювілею зняти фільм за його повістю. Роботу доручили Сергію Параджанову, вірменину за походженням. Він на той час був режисером восьми стрічок. За натуру обрали село, в якому відбувалися описані Коцюбинським події, та його околиці.

– Коли група приїхала, всіх покликали в будинок культури розказати про фільм, – згадує Василь Коржук, 74 роки. Він тоді працював кіноінженером у Верховині. – Вони знімут пару частин, і потом сідают у залі в клубі й передивляютси – що викинути, що ще дозняти треба. Засідала комісія – Параджанов, режисери, оператори, всі. ­Параджанов такий дядько, що кричит сильно. Як він сказав, так має бути настояно на його.

Івана Палійчука зіграв другокурсник Київського інституту театрального мистецтва Іван Миколайчук, родом із села Чортория на Буковині. Це була його перша роль у кіно. На роль Марічки запросили Ларису Кадочникову із Москви. Палагну, на якій Іван одружується після смерті Марічки, зіграла Тетяна Бестаєва, також москвичка. Її коханця-мольфара – грузин Спартак Багашвілі. Більшість епізодичних ролей виконали жителі Криворівні, Верховини й сусідніх сіл – близько 40 людей.

60-річна Марія Потяк згадує, що за роль у фільмі їй заплатили 13 руб. – середня зарплата в СРСР тоді становила 87. Гроші надіслали поштою. За сюжетом, коли Іван іде свататися до Палагни, дівчинка виглядає його з даху будинку, щоб сповістити сусідів, коли він повернеться.

– То знімали біля хати-ґражди на Заріччю, – розповідає Марія Дмитрівна. – Нам, дітям, цікаво було, і ми стояли дивилис. А то звідти кличут – дитинки їм треба було на дах. Кожди сховався, а я ніби прецінь така гонорова, то так: “Ану, я йду”. Почали мене готовити до виходу. І то лиш одну голову треба було виставити з-за тої ґражди. Приклали драбину, і по ній лізеш на дах. І відти треба сказати, тоді спускаєшся. Ну то до тої драбинки мене підлагоджували. Підпудрювали, дивилис, як я виглядаю. Китички на голову клали, зачесали. Три чи чотири рази вилазила-злазила, аби сказати: “Іде!”, – з тою інтонацією і виразом, що треба.

Сергій Параджанов поселився в Петра і Євдокії Сорюків. Подружжя знялося в кількох епізодах. Допомагали з реквізитом. Continue reading