Monthly Archives: June 2021
Утвердження етнічної культури у фільмі “Тіні забутих предків”. До 50-річчя виходу на екран
Лариса Брюховецька. Київ, 30 грудня 2014
Ще кілька років тому, коли доводилось бувати на Західній Україні, зокрема, на Буковині – на зимовій Маланці, чи влітку в Чорториї на гостинах у Івана Миколайчука – вражали сила і розквіт етнічної культури: в одязі, музиці, пісні, танці. Без цієї стародавньої і вічної краси світ, очевидно, був би біднішим, сумнішим і неповноціннішим, і це переконання – не від національної зарозумілості, не від якогось самозамилування. Так, є гордість, що такий скарб є, його не змела глобалізація і що можна приїхати туди і долучитись до цієї краси, коли хати в оздобах, не кажучи про оздоби національних костюмів – усе це зачаровує. Continue reading
Іван Миколайчук пише сценарій
“Бо Ви – мої, а я – Ваш!”
Ми з Іваном близько приятелювали, Він часто ночував у мене… Я навіть “випадково”зіграв два епізоди у Його фільмі “Така тепла, така пізня осінь”….
Микола Бідзіля
Племінник згадує дядька: “Не любив програвати й був чудовим оповідачем”
Надія Карбунар, фото автора.
Перед нашою розмовою він старанно розчісує гребінцем сиве волосся і такі ж молочно-білі довгі вуса. Чимось подібний на свого зіркового родича. Михайло Грицюк – син найстаршої сестри Івана Миколайчука. Останні роки він опікується мистецько-меморіальним музеєм-садибою актора, що у селі Чортория на Буковині.
– Для жарту представляюся – громадський директор музею, заступник директора, хранитель фондів, науковий співробітник, прибиральник, садівник, – каже пан Михайло. – Довгий час садибою завідувала моя матір, Фрозина, та з 2013 року я допомагав, бо їй уже важко було, поважний вік. Жив у Чернівцях, але вийшов на пенсію, повернувся сюди. Цьогоріч у лютому вона померла, лише місяць не дожила до 90-річчя. Continue reading
“Бачиш, із першого дня народження я вже був неугодним на цьому світі сатані.”
Знімати фільм за ідеєю Івана Миколайчука можуть почати у 2022 році, – Тримбач
Олеся Котубей
Зйомки фільму, який за життя не встиг зрежисувати Іван Миколайчук, можуть початися уже наступного року – наразі готовий сценарій і команда в пошуку режисера. Про це в інтерв’ю Суспільному розповів Сергій Тримбач, український кінокритик і чинний голова Національної спілки кінематографістів України.
Сьогодні, 15 червня – день народження Івана Миколайчука, українського актора, режисера і сценариста. Миколайчук був одним основоположників феномену, який згодом назвуть “українським поетичним кіно”. Славу йому принесли фільми “Тіні забутих предків”, “Білий птах з чорною ознакою”, “Пропала грамота”, “Вавилон ХХ”.
“Коли всі хрестяться, він молиться”. До ювілею Івана Миколайчука
15 червня 2021 року Івану Миколайчуку виповнилося б 80 років від дня народження. Але долею йому було даровано лише 46 років земного життя. Шевченківську премію у 1988 році йому присудили вже посмертно.
За коротке життя Миколайчук зіграв 34 ролі у кіно, написав дев’ять сценаріїв, мав дві режисерські роботи. За часів Радянського Союзу носив тавро “неблагонадійного”.
Акторський, режисерський, сценарний спадок Миколайчука заслуговує на особливу увагу. Коли на його ролі дивляться актори України та і світу, то вони вчаться. Він починав як театральний актор, коли після Чернівецького музичного училища закінчив студію при Чернівецькому театрі музично-драматичному і разом зі своєю дружиною Марією Миколайчук працював там акторам. Потім кіно, так би мовити, взяло своє.
Про творчі методи роботи над роллю, любов до музики та цензуру в ефірі Радіо Культура розказала Лариса Брюховецька, історикиня кіно і театру, керівниця центру кінематографічних студій Національного університету Києво-Могилянська академія, головна редакторка журналу “Кіно-театр”.
У Чернівцях до ювілею Івана Миколайчука вежу ратуші прикрасили банером із його зображенням
“Засідала комісія, ми вирішували, що і як зробити. Зупинилися на такому рішенні. Конструкція розташована в такому місці, що самостійно впоратися неможливо. Довелося кликати на допомогу альпіністів. Ми повинні всі поважати сина українського народу — геніальна людина з власною філософією і позицією”, — розповів Сергій Добржанський, секретар виконкому Чернівецької міської ради.”
Фото та джерело цитати – АСС
Відкриття алеї кінородини Івана Миколайчука. 15 червня 2021 р.
15 червня 2021 року на Березняках, на вулиці, де жив Іван Миколайчук, і яка тепер носить його ім’я, відбулося відкриття нової алеї. Алея незвична – її так і назвали: “Алея кінородини Івана Миколайчука”. Цьогоріч це був чи не єдиний офіційний захід, присвячений Івану – принаймні, у Києві. Пандемія надовго перебила блискуче гостинне буковинське свято, яке щороку відбувалося на батьківщині Івана, і на яке зїжджалося пів-України. Але тим не менше це не завадило киянам відсвяткувати день народження Миколайчука тісним родинним колом. Це сталося зокрема завдяки активності молоді, театру “Берегиня”, котрий міститься у будівлі колишнього кінотеатру “Флоренція” просто-таки поруч із будинком, у котрому жив Іван Васильович і живе Марія Євгенівна, продовжуючи ділитися його теплом з нами. Тішимося, що могли розділити це свято з нею.
Матеріал Лариси Брюховецької про святкування можна прочитати тут.
Фрагменти виступів дивіться на нашому каналі.
Ще відео – на сторінці Київського академічного театру Українського фольклору “Берегиня”
Фоторепортаж Ганни Путової. 👇