Ганна Путова. Вулиця Жилянська

                     Іванові Миколайчуку

Нема твого дому, Іване…
Лишилась лиш пам’ять сама.
І та – мерехтлива та тьмяна,
Промовисто глухоніма.

І дошку давно вже прибили
На новій, далекій стіні –
На тій, що тебе прихистила
В останні, безрадісні дні.

А тут же було тобі мило,
Тут друзі були – до душі.
Тут в серце тобі пахкотіли
Маріччині рясні борщі.

Continue reading

Ада Роговцева. Іван Вмирає… Що ж-бо нам робити…

Іван вмирає. Що ж бо нам робити?
„Похукайте на серце, розпаліть
В мені життя, а смерть забороніте”, —
Так він сказав би, але він мовчить. 

І вже його свідомість не кориться
Буття законам — він зійшов з межі.
Та як на тебе мертвого дивиться,
Поки живий — порадь, допоможи.

Шевченків син Іван! Хай стане диво, —
Проскачеш на гарячому коні,
З коня всміхнешся зверхньо, незлостиво
Усім-усім на світі… і мені.

Іще живий, говоримо востаннє…
Ти — незбагненний, ти — такий простий,
Лиши нам головне своє зізнання:
Де сили брав самотньо хрест нести?

Тепер доніс. Складаєш світлі крила
І віддаєшся в вічності глибінь…
Ми не змогли. Чужі. То й не зуміли
Тебе добром утримати в тобі.

І цілу ніч періщить дощ,
Сумний та сірий. Небо плаче.
Проскоч, Іване, смерть, проскоч!
Устань, миленький! Встань, козаче…

Ліна Костенко. Незнятий кадр незіграної ролі

                     Іванові Миколайчуку

Його обличчя знали вже мільйони.
Екран приносить славу світову.
Чекали зйомки, зали, павільйони, –
чекало все!
Іван косив траву.

О, як натхненно вміє він неграти!
Як мимоволі творить він красу!
Бур‘ян глушив жоржини біля хати,
і в генах щось взялося за косу.

Чорніли вікна долями чужими.
Іван косив аж ген десь по корчі.
Хрести, лелеки, мальви і жоржини
були його єдині глядачі.

І не було на вербах телефону.
Русалки виглядали із річок.
Щоденні старти кіномарафону
несли на грудях фініші стрічок.

Десь блискавки – як бліци репортера,
Проекція на хмару грозову.
На плечі стрибне слава, як пантера, –
він не помітив, бо косив траву.

Іваночку! Чекає кіноплівка.
Лишай косу в сусіда на тину.
Іди у кадр, екран – твоя домівка,
два виміри, і третій – в глибину.

Тебе чекають різні дивовижі.
Кореспонденти прагнуть інтерн‘ю.
Москва. Гран-Прі. Овації в Парижі!..
Іван косив у Халеп‘ї траву.

 

Алла В’юн. Пам’яті Івана Миколайчука

На стінах рушники в старенькій хаті
І те святе, що заповів Тарас.
Малі розп’яття дощані-хрещаті
І мов у душу той іконостас.

Там білі лебеді Іванової долі
Несли на крилах перші почуття,
Пірнало небо в надвисокі зорі,
Які були на лінії життя.

Continue reading

У день 77-річчя Івана Миколайчука на сайті КМДА розміщено петицію про відновлення присвяченої йому меморіальної дошки

Друзі!
Ганебна для столиці України хвиля крадіжок меморіальних дощок сягнула і вулиці Миколайчука. У квітні 2018 р. з будинку, де минули останні роки актора, зникла меморіальна дошка роботи Анатолія Фуженка.
Її відновлення – справа честі нації.
У день 77-річчя Івана Миколайчука на сайті КМДА розміщено петицію про відновлення присвяченої йому меморіальної дошки.
Просимо усіх небайдужих підписати цю петицію:https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=7954&icf=1

Зауваження: у текст петиції вкралася хронологічна помилка. На жаль, тест змінити вже неможливо. Просимо вибачення і просимо не коментувати цей факт, оскільки ін не є суттєвим.

У Києві прагнуть створити музей пісні

Футболка з автографами Ніни Матвієнко, Марії Миколайчук і Валентини Ковальської стане експонатом у Музеї української пісні. (Фото Руслани ЛОЦМАН.)

На сайті петицій до Президента триває збір підписів за створення Музею української пісні.
Цей новий проект презентували у перший день літа. Ініциативу молодої співачки, уже заслуженої артистки України Руслани Лоцман, яка з однодумцями з «Народної філармонії» активно їздить виступати на передову, підтримала її вчитель, легенда Української пісні народна артистка України Ніна Матвієнко.
Перші підписи на підтримку петиції про створення живого музею живої пісні зібрали також від народних артисток України Марії Миколайчук і Валентини Ковальської, які з Ніною Матвієнко уже півстоліття є голосистим складом легендарних «Золотих ключів».